Наталка Янушевич Роса на цвіті...
Роса на цвіті – сльози Зульфії,
Що блискітку згубила ненароком.
І хто сьогодні буде за пророка,
Коли вже навіть роси – не її?
Вже тінь уся розтопиться, а тут,
В таких знайомих і чужих долинах,
Тут спів її і досі тихо лине,
Німіючи на кінчиках батут.
Вже промінь до засмаглого чола
Крізь гілку персика так стрімко не проб’ється,
І ця весна сама собі сміється,
А ще ж колись тут Зульфія була.
29.04.2014 23:38 © ... => Тетяна Белімова |
Так, кримські татари. |
29.04.2014 22:44 © ... => Тетяна Белімова |
У нашому місті є переселенка з Криму Зульфія. |
29.04.2014 22:43 © ... => Мальва СВІТАНКОВА |
Дякую Вам. |
29.04.2014 20:18 Мальва СВІТАНКОВА => © |
 Цікаво...+ |
29.04.2014 19:14 Тетяна Белімова => © |
 Гарно! Яскраві східні образи! Це якийсь переказ чи просто таке міфологічне плетиво? |