29.04.2014 14:44
Без обмежень
98 views
Rating 5 | 2 users
 © Наталка Янушевич

Роса на цвіті...

Роса на цвіті – сльози Зульфії,

Що блискітку згубила ненароком.

І хто сьогодні буде за пророка,

Коли вже навіть роси – не її?

Вже тінь уся розтопиться, а тут,

В таких знайомих і чужих долинах,

Тут спів її і досі тихо лине,

Німіючи на кінчиках батут.

Вже промінь до засмаглого чола

Крізь гілку персика так стрімко не проб’ється,

І ця весна сама собі сміється,

А ще ж колись тут Зульфія була.




Рекомендуємо також:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 29.04.2014 23:38  © ... => Тетяна Ільніцька 

Так, кримські татари. 

 29.04.2014 22:47  Тетяна Ільніцька => © 

це із біженців, пані Наталю? 

 29.04.2014 22:44  © ... => Тетяна Ільніцька 

У нашому місті є переселенка з Криму Зульфія. 

 29.04.2014 22:43  © ... => Мальва СВІТАНКОВА 

Дякую Вам. 

 29.04.2014 20:18  Мальва СВІТАНКОВА => © 

Цікаво...+ 

 29.04.2014 19:14  Тетяна Ільніцька => © 

Гарно! Яскраві східні образи! Це якийсь переказ чи просто таке міфологічне плетиво? 

Публікації автора Наталка Янушевич

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо