Пісня русалки
Ой, ходила, я ходила з любим
До криниченьки.
Там ми сиділи одні з милим
Біля калиноньки.
Він в любові признавався
І зі мною цілувався.
Блідий місяць сяяв, зорі мерехтіли,
А слова кохання в темряві тремтіли.
Ой, одного разу я його ждала
Біля криниченьки.
Руки ламала, та таки не діждала
Біля калиноньки.
А він іншою милувався,
З іншою цілувався
Та в любові признавався,
А місяць з мене сміявся.
Ой, одної ночі я його побачила
Біля криниченьки.
Там його інша обіймала
Біля калиноньки.
Я нічого не сказала і пішла
До річеньки.
Вниз головою впала
І закрила віченьки.
А одного разу він привів
Іншу до річеньки.
Він їй брехню плів
І дарував квітоньки.
Я за ногу його вхопила
Й потягнула вниз під воду,
До смерті його залоскотала,
І він втратив свою вроду.
