30.03.2020 13:13
for all
27 views
rating 5 | 2 users
 © Влад Дяден

Пісня русалки

Ой, ходила, я ходила з любим  

До криниченьки. 

Там ми сиділи одні з милим 

Біля калиноньки.  

Він в любові признавався 

І зі мною цілувався. 

Блідий місяць сяяв, зорі мерехтіли,  

А слова кохання в темряві тремтіли. 



Ой, одного разу я його ждала 

Біля криниченьки. 

Руки ламала, та таки не діждала  

Біля калиноньки.  

А він іншою милувався,  

З іншою цілувався  

Та в любові признавався,  

А місяць з мене сміявся.  



Ой, одної ночі я його побачила 

Біля криниченьки.  

Там його інша обіймала  

Біля калиноньки.  

Я нічого не сказала і пішла  

До річеньки.  

Вниз головою впала 

І закрила віченьки.  



А одного разу він привів 

Іншу до річеньки.  

Він їй брехню плів 

І дарував квітоньки.  

Я за ногу його вхопила  

Й потягнула вниз під воду,  

До смерті його залоскотала,  

І він втратив свою вроду. 


Влад Дяден цікавиться

  • Хочете залишити відгук про прочитане?
  • Відгук

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 30.03.2020 13:40  Каранда Галина => © 

:)
Ваша поезія така ж кровожерлива, як і проза)))
Жартую. Для першого вільного вірша - дуже добре. Не впевнена, що він білий - там більш жорсткі вимоги до розміру. Але чудово. 

 30.03.2020 12:31  © ... 

Моя перша поезія + це буде фрагмент з роману