05.04.2020 15:05
for all
9 views
rating - | no users
 © Алла Мейта

Я вийму з грудей вічне сонце...

Я вийму з грудей вічне сонце.  

Усе доостанку, до променя,  

Лише не мовчи, богородице,  

Не нехтуй пожертви законами.  


Ти забирай усе світло.  

Тепло... Що там іще в символіці?!  

Нехай це останній політ,  

Аби не зганьбитися в мороці.  


А сонце в мені прижилось,  

Хоч резуси різні в динаміці. 

Отож із колись повелось: 

Для древніх зоветься прамамою.  


Я вирву із себе й віддам,  

Добра у добрі не зрікаюся,  

Ти можеш забрати у храм,  

А можеш зігріти всі "каюся"  


І довго затужать дощі,  

Не вистачить всім на одужання,  

Та сонце моє забери,  

Усе доостанку, до променя... 

Київ, 18.03.2020


Алла Мейта цікавиться


Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора