08.05.2020 09:49
for all
23 views
    
rating 5 | 3 usr.
 © Добродій Ольга Іванівна

Маки

Матусю, скажи, чому маки червоні?

Так сумно схиляють голівки свої?

Тихенько спитала у матінки доня…

- Бо бачили маки смертельні бої.


Бо плачуть за вбитою юністю в полі, 

Бо пам’ять не вбити, то й маки цвітуть.

Бо в полі лишились чиїсь світлі долі, 

Закінчився в полі світлий їх путь.


Хитають голівки, тремтять на стеблинах, 

З пелюсток сльозою спадає роса.

Прохають: дитя, не забуть, ти – ЛЮДИНА, 

Хай мирними будуть твої небеса.


Хай бігають в маках малі босі ніжки, 

Вуста, наче маки, у юнок горять.

Вінки хай плетуть і співають потішки, 

Коли щастя є, то чому ж не співать?


А маки цвістимуть щороку у полі, 

Щодня хай у наших квітують серцях…

Щоб не повторити страшної нам долі, 

Щоб не повторити страшний війни шлях.


Матусю, скажи, чому ж тато воює?

Сама ж ти казала: - Війна - страшна річ?

Чому у окопах він зараз ночує, 

Чому він скине важкий тягар з пліч?


Війна – то біда, але тато героєм

Пішов боронити наш спільний дім, 

Він просто пішов, узяв в руки зброю, 

Щоб ми могли мирно жити у нім.

Публікації: Добродій Ольга Іванівна

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 08.05.2020 15:23  Надія Крайнюк => © 

Гарний, щемний вірш. Дякую! 

 08.05.2020 13:28  Каранда Галина => © 

Дуже хороший вірш.