Навколо дощі

А кажуть, що навколо йдуть дощі, 

Полощуть зливи довгов’язі клени.

Змивають білі з черешень плащі, 

Вдягаючи дерева у зелені.

Кричать громи між сполотнілих хмар, 

Освітлюють дороги блискавиці, 

Змивають грози залишки примар, 

Які з’являються, коли вночі не спиться.

Ти чуєш, вибиває ритми град, 

Десь там, і добре що сьогодні нас минає.

Що в тиші спить помолоділий сад, 

Лиш чутно, як бджола над ним літає.

У нашім небі сонце і блакить, 

Та за вікном стара шепоче слива:

І сонцю треба трохи відпочить, 

Щоб щастя оновити, треба злива.