Прощання

Гіркі сльози й сум огортають вояків —

душа реве за любим, рідним домом,

і лев давно зійшов уже з гербів,

здіймають синьо-жовтий прапор над кордоном.

Ми боролись дев’ять довгих місяців,

і почули всі жахливим дзвоном.—

«Ріку перетинай», — відгомін голосів.

О рідна земле, прощавай, вшануємо поклоном!

І не побачать вже вони старого Львова...

«Бувай», — вояка тихесенька мала промова.

Судилось Збручеві стати межею окупацій...

Боротись треба за волю України!

Та й не допустимо знову ми Руїни,

не зволимо однині страшних отих капітуляцій...

місто Львів, 21 грудня 2019 року