Щастя
Обіцяють грози і тумани, й паморозь на кожному листку…
Ти і вір й не вір, що обіцяють. Більше вір лиш тому, що бажаєш –
Бо усе мине, і все забудеться,
Будеш пам’ятати – що не збудеться,
І шукати рідну постать в натовпі,
Чи усмішку, наче тінь легку.
Обіцяють грози і тумани, й паморозь на кожному листку…
Не сумуй, бувають люди схожими, але двох однаких не буває, –
Щастя на порозі не спиняється,
І за руку, звісно ж, не вітається, –
а одразу ж – ніжно обіймає,
наче найдорожчу річ крихку.
Обіцяють… Що візьмеш з синоптиків? Солов’їних вслухаюсь пісень…
Щастя мимо не пройде. Зупиниться. І нікуди більш не поспішатиме…
В нього очі – море волошкове,
Скільки в них і ніжності, й любові!
Як же дотепер я не розгледіла… прошепоче:
«Здрастуй... Завтра літо... Як Твій день?»
24 травня 2020 року, 20:44 год