Ромео & Джульєтта постфактум
***маленька андеграундна сюреалістична поема**
Верона це не макарони.
Спитай, хто не знає! Катма...
Принишкли на вітах ворони,
Бо ніч. І бояться примар.
Є привід... Солідне склепіння
"а-ля монументоупир"...
Там привидів дивні шипіння
Підслухав Великий Шекспір...
.................................................
- а знаєш, Ромео... Аби ти
У дім мій тоді не зайшов,
Тібальту б не бути убитим,
І з нас не робили би шоу...
Щасливої долі з Парісом
Нам шал дарував молодий
Зі свіжонасадженим лісом
Малечі, що я народи-
ла... Гладила ніжно голівки
І пестила їх рученя-
та... Фільмів заюзані плівки
Про наше кохання щодня
Піарять і важчає дихан-
ня пилом облізлих куліс...
На лихо закохана втіха ...
Пробач... Утомилася... Пліз!..
.................................................
- а знаєш, Джульєтто... Аби я
Тобі у вікно не заліз,
Пішов би тоді до повії,
Екскюз мі, зізнАюся... Пліз!..
З роками "рішалою" клану
Я став... Одружився... Знуднів...
Але залишився тим самим
Лихим авантюрником... Ні!..
Я був би господарем дому
І, втомлений станом сімей-
ним, трохи гетеросодому
Подалі завів од очей...
Без тебе нічого не значу
У п"єсі, що в вічності грать...
...аби на світанку не бачи-
ли, привидам варто поспать!..)))
.............................................
...а поряд тримає у хащах
Меркуціо п"яний Тібальт
Обіймами братніми. - нАщо
Ота недолуга журба
Акторів переднього плану,
Цей штучнорозіграний щем?
Ніяк не вгамуються!... А!.. Ну,
Налий-но отрути іще!..
....................................................
...у вічнозмораленім небі
Дзвенять неземні голоси,
Що зеленолітнім не треба
Довчасно скидати труси,
Хапатися гострих предметів,
Отрутою сьорбати чай...
...Та тільки Ромео, Джульєтти
Дорослішають зазвичай,
Рахуючи чи не до ста лі-
та... Знаєш!.. Коли молодий,
Того, хто читає моралі,
Відправиш відомо куди.