На Осонні
Над полудень увесь
небокрай нудьгував,
Розчинялись у лінощах
сили...
На осонні
могутній Хлопчина
дрімав,
Чи то яв, чи то сон
полонили.
На кривому шляху
не злічити баюр,
Порозкидані скрізь
каменюки,
Чорт поганий з болота
наснився йому,
Роги в дідька,
неначе шаблюки.
"Гей, куди прокрадаєшся ти
невтямки,
Весь лускатий, зелений,
мов жаба,
Згинь, нечистий, бридкий,
ти противний такий,
Не поголена пика нахабна!" -
Хлопче, скинь швидше пар,
ти - ходячий кошмар,
Чом на мене накинувся
раптом?
Сам на себе поглянь,
агресивний батяр,
Ще й погрожуєш
грубим канатом!" -
"Ти, з хвостом індивід,
від тебе відгонить,
Межі роги - лукава
пилюка,
Ти - "немитик" і гидь,
тебе здихаюсь вмить,
Маю гарні пігулки
від глюків!" -
Цілу жменю приймав,
проковтнув, не жував,
А чортяка щезати
не хоче,
"Ти б мені трішки дав", -
Стиха чорт проказав,
Дав пігулку хлопчак
неохоче.
Чорт пігулку встромив
між страшенних зубів,
Розчинився в повітрі
чортище...
Добрі люди, скажіть,
розкажіть, поясніть:
Хто ввижався кому
і навіщо?
