12.07.2020 00:28
for all
19 views
    
rating 5 | 1 usr.
 © Борис Костинський

Як шабес-гою Свириду не вдалося вихреститись у хасида

Як шабес-гою Свириду не вдалося вихреститись у хасида

В славетній Умані давно 

живе такий Свирид Лахно. 

За Брежнєва ще був він лох,  

і по сьогодні не подох. 


Але накривсь СРСР. 

Свирид ридав, та все ж не вмер. 

У 90-х сів на сраку,  

з тих пір Лахно - жебрак-бідака. 


Його пограбували гниди,  

але з`явилися хасиди 

і Умань кинулась в прорив - 

їй цадік Нахман підсобив. 


То ж є Свиридові робота - 

він - шабес-гой тепер в суботу. 

Платню добрячу дядько має,  

бо в працю душу всю вкладає. 


І от одного дня в обіда 

Свирид сказав: "Міцні хасиди! 

Живуть заможно ті пейсаті,  

а я сиджу у бідній хаті. 


Вже годі - час мінять життя! 

Гімна ж бо наковтався я! 

Раз хрест мене тримає раком,  

то Тору буду вчить зі смаком!" 


Пішов хутенько до равина 

й зіграв йому блуднОго сина: 

"Премудрий, чітко я збагнув,  

що все життя не теє гнув. 


Тепер тому прийшов кінець - 

беріть до себе, пан-отець!" 

Равин почухав в бороді 

й Свиридові - відразу: "Ні! 


Ти не обрізаний - це раз. 

А друге - не прийшов ще час,  

аби Лахно аїдом був. 

Ще Бог наш Яхве в ріг не дув. 


Але є третє - встань з колін!", - 

отак сказав Лахну равин. 

З тих пір Свирид облишив мрії 

й живе собі з хрестом на шиї. 


Мораль у байці - за вікном: 

Як ти Лахно, то й вмри Лахном! 



11.07.20р. 

Публікації: Борис Костинський

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 25.07.2020 01:32  © ... => Тетяна Чорновіл 

Мені дуже приємно, що Вам, пані Тетяна, ця баєчка сподобалася! :-) 

 23.07.2020 15:00  Тетяна Чорновіл => © 

))))))))) Потішили. Не тільки самим віршем, а й висновком! ))