з рубрики / циклу «З гумором»
Прокинусь рано на світанку
і доки місто ще в обіймах сну,
затримавшись на мить на ганку
ввійду у цю красу-весну.
Піду на вулиць я простори
і буду ніжно вас збирать,
червоні, зелені, прозорі,
яскраво на сонці блищать.
Стоїте серед клумб ви розкриті,
чарівні в краплинах роси,
ваші форми гарні й різноманітні,
захоплює подих від такої краси.
Зберу із вас нескінченні букети,
всіх до єдиної зберу,
облажу канави й кювети,
так сильно я вас люблю.
Та змушений розлучитися з вами,
здати сьогодні доводиться вас,
і потім довгими теплими днями,
щодня збиратиму вас.
Ну ось вас у мене не стало,
несу додому порожні мішки,
та все ж які ви прекрасні,
з під пива скляні пляшки.