22.07.2020 14:31
для всіх
144
    
  5 | 5  
 © Ем Скитаній

Кава у саду...

Кава у саду...

...сад від хати підійшов

до самого ставу.

під наметом у саду -

стіл, тахта і лава.

на тахті п"ю каву я.

поряд з медом горня.

хмари в синяві небес

срібно-біло-чорні.

по той бік ставку - лісок

розмовляє з садом.

в усолод розмовам тим

спів пташиний ладний.

вітер, легіт поміж віт, 

всміхнений хлопчисько

грає листям, шарудить

невидимо близько -

через став стрибне умить, 

ледь торкає води

крізь лісок до степу...там

хвилі в травах зводить.

забавляючись вертун

до небес торкнеться

і збере отару хмар, 

і дощем проллється.

розсміється громом враз, 

з блискавок заграви!

кілька крапель упаде, 

плюхнуться у каву

...тільки я хвилині тій

задрімав під вітер

і під шелести дощу

теплого у літі.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 23.07.2020 14:50  Тетяна Чорновіл => © 

Чудовий ліричний вірш! Як завжди, мені примарився філософський відтінок!)) Але кава смачна, відчувається!))