Міст понад Дніпром
з рубрики / циклу «Не кидай Батьківщину милу...»
Земля двигтить, метро гуркоче...
Дніпрова хвиля ледь лоскоче
Зелений берег... За мостом -
Сідає сонце... Поруч - місто...
І так прозоро в небі й чисто,
І - щем у серці... Сум - хвостом.
Нектар самотності стікає...
Душа, мов, соти, мед приймає
Думок легких... У надвечір`ї -
Хмарин далеких біле пір`я...
А що там, поза краєм синім?
І що нова готує днина?..
За темним пагорбом дніпровим,
За сонцем - мідним, вечоровим -
Жури прозоре павутиння,
Жалів таємних сум осінній...
Страхи й надії - все до купи...
Однак - Любов у шкаралупі!
О не здавайся тій х и м е р і,
Що їсть Любов... Живи в Етері
Свого святого н е в и д і н н я,
Хоч як не кидають каміння
В твою беззахисну й цнотливу
Священну Душу... В теє ДИВО.
P.S. Колись, у дев'яності, я була учасницею самодіяльного "ПЕРФОРМАНСУ", керованого, однак, професійним режисером...
Нас у танцювальній групі було із п'ятнадцять чи більше людей - студентів і просто "шукачів". Це була Школа духовного розвитку, де вчили пізнавати себе і за допомогою танцю... Перформанс як жанр відомий давно, але перша наша спроба була найбільш вдалою. МИ НАТХНЕННО ТАНЦЮВАЛИ під музику Равеля - у повній темряві, під світлом УФ лампи, що стояла перед сценою і була повернута на нас, артистів. Одягнені ми були у справжні театральні костюми - білого кольору. Синтетичні стрічки спалахували, мов блискавки, хлопці крутили чудернацькі колеса з тими ж стрічками, а дівчата кружляли у довгих сукнях, обвішаних усе тими ж стрічками. У повній темряві здавалося, що "блискавки" з'являються з порожнього простору в глибині сцени. Оскільки ми всі тоді були ще й трохи психологами, то розуміли і прагнули донести глибинну суть цього танцювального дійства: вивільнення з підсвідомості прихованих негативів... І всього, що заважає безпосередньо сприймати СВІТ. Ох і тішилися ми тоді, коли після спектаклю глядачі запитували: А ЩО ТО БУЛО? І кожен негайно озвучував власну версію. МИ ТОДІ ВВАЖАЛИ СЕБЕ УЖЕ ПРОСВІТЛЕНИМИ, ТОЖ ЗАГАДКОВО МОВЧАЛИ. Таємниці варто пізнавати самому! З плином років життя ще немало тих "перформансів" нам підкидало... АЛЕ художнє втілення ІДЕЇ ВСЕЛЕНСЬКОГО РИТМУ ТА ГАРМОНІЇ назавжди ЛИШИЛОСЯ У НАШІЙ ПАМ'ЯТІ... ЩАСЛИВИХ МИТЕЙ ТВОРЧОСТІ!