29.07.2020 15:53
for all
32 views
    
rating 5 | 2 usr.
 © Добродій Ольга Іванівна

Абрикоси

Ми їли ніч, як стиглі абрикоси

По щоках бігли краплі нектарин.

Співав цвіркун у стиглому колоссі

І пах розлукою старий гіркий полин.


Схиляли абрикоси своє гілля:

Вродили рясно – важко підіймать…

Стелило килим різнотрав’ям зілля,

А я тебе боялась цілувать.


І повний місяць, білий, бач нестиглий,

Ховався в листі, тихо підглядав,

Як ти мене, мій ангел білокрилий,

Цілунками своїми пригощав.


На землю падали солодкі абрикоси,

Долоні пахли смаком стиглих див.

Омиті сонцем, скупані у росах –

Стояли двох … І кожен з нас любив…

Публікації: Добродій Ольга Іванівна

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 29.07.2020 21:56  Каранда Галина => © 

Ми їли ніч, як стиглі абрикоси


Долоні пахли смаком стиглих див.


Нестиглий місяць. 


Ну це ж просто дивовижні образи. Дуже гарно.

Спіткнулась тільки на наголосах другого рядка. Мені читається "по щОках". Може, хой краще той нектарин збігає "щокАми"? В краплях нектарин я теж заплуталася, але там я сама не знаю, як правильно.

Загалом - чудово!