04.08.2020 11:51
for all
13 views
    
rating 5 | 1 usr.
 © Добродій Ольга Іванівна

Серпень

Туман розвісив серпень над річками

На сонці сохнути після липневих гроз.

Постриг поля врожайними жнивами, 

В траві розсипав діаманти рос.


Підготував для ластівок в дорогу

Тоненькі нитки електромереж.

І завернув до рідного порогу

Червоним цвітом горобинових пожеж.


Скупав у сонці груші соковиті, 

Наповнив кожну медом аж ущерть.

По вінця груші серпнем всі налиті, 

Одна не витримала, впала шкереберть.


Помив серпневі вечори в джерельних водах, 

І стали враз холодні вечори.

Від спеки вдень ще мліє вся природа, 

Та осінь виглядає з-за гори.


Розкидав кольорові зорі-айстри, 

Склав у портфелі книжки малюкам, 

Передосінній ностальгійний настрій

Розсипав по спилюченим шляхам.


Лише прийшов, а вже збира в торбину

Моє чергове літо, як трофей.

-Лиши зі мною, серпне, хоч хвилину

Із літніх, теплих і ясних ночей.


Лиши зі мною маки і світанки, 

Вінки купальські по швидкій воді.

Відкриті вікна і тонкі фіранки, 

І ми такі гарячі й молоді!


Проходить серпень, забирає літо, 

Складає спогади у товстий записник.

Останній сніп іще чекає жито, 

Життя минає… Серпень був і зник… 

Публікації: Добродій Ольга Іванівна

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 04.08.2020 22:42  Каранда Галина => © 

Гарно! Читала вголос.
Люблю серпень!)