Котячий Будинок
Котячий Будинок
Палає хата в бідної Кицюні,
Вона тікає, очі аж горять,
Шкода хатинки, затишної клуні,
Чотири п`яти у повітрі
Майорять.
На допомогу Курка із відерцем
Спішить, летить, пожежниця вона,
Вогонь гасити важко натщесерце,
Пожежу треба вгамувать
сповна.
На каланчі - скажені, мідні дзвони.
Повітря і гаряче і крихке,
Злітаються з відерцями Ворони,
Зриваються відважно
у піке!
До хати вже збігаються роззяви,
Спостерігають смуток і печаль,
Дві Миші влаштувались на паркані,
Не зловтішаються, їм трохи
Кицю жаль.
Пригальмувала раптом цяця Киця,
Мурчить, нявчить, неначе буревій:
"Усе гаразд! Не спалахне світлиця!
Вогонь - бенгальський!
Паниці - відбій!
Була ілюмінація черлена,
І страх мене великий обійняв -
Вогонь зненацька спалахнув, шалено,
Я так перелякалась!
Няу - няв!