14.08.2020 16:40
для всіх
107
    
  - | -  
 © Алла Мейта

Буде щастя хоча б з половою...

Буде щастя хоча б з половою,  

З густюками (казав дідуньо),  

Посріблиться солома оловом -  

Призабута душа у клуні.  


Самотиною в дідух зібрана 

На покутті стоїть з іконами,  

Щастя жнивами переспіване,  

Переходить лише у спомини.  


Риють ралами душу прощену,  

Пересіяну чорним осудом,  

Босу молодість, осінь зношену 

Переміряно битим посудом. 


Горизонтами щастя зродиться,  

Небом в жито заляже вік.  

Засумує душа за покосами,  

Прихилившись до райських воріт...  


Із циклу "Спогади з безодні" 



Київ, 08.07.2020

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
Не знайдено або поки відсутні!