14.08.2020 16:40
for all
9 views
    
rating - | no usr.
 © Алла Мейта

Буде щастя хоча б з половою...

Буде щастя хоча б з половою,  

З густюками (казав дідуньо),  

Посріблиться солома оловом -  

Призабута душа у клуні.  


Самотиною в дідух зібрана 

На покутті стоїть з іконами,  

Щастя жнивами переспіване,  

Переходить лише у спомини.  


Риють ралами душу прощену,  

Пересіяну чорним осудом,  

Босу молодість, осінь зношену 

Переміряно битим посудом. 


Горизонтами щастя зродиться,  

Небом в жито заляже вік.  

Засумує душа за покосами,  

Прихилившись до райських воріт...  


Із циклу "Спогади з безодні" 



Київ, 08.07.2020

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись