27.08.2020 12:41
лише 18+
334
    
  3 | 3  
 © Серго Сокольник

Сі

Сі

*сюр. андеграунд*


"Сі"... Нота... Ти чула? Альянс протиріч...

У мороці вулиць займалася Ніч.

Займалася аж до світання

Купанням... Моє вам вітання, 

О гострі краплини, мов лезо ножа

По тілу неспинно!.. Бо тілу дрижать

Осінні сонати звеліли...

...а тіло до тіла хотіло

У стані пізнАння "метелик - павук", 

Альянс неєднання, мовчання і звук, 

Притиснутись і відігріти

Себе і обраницю... Літо

Ще грає сонати на струнах дощу, 

Де осені статус холодний почу-

то... Звичною річчю є відчай, 

Відчутий самотньою ніччю...

Та ранок, мов рана. Ось щерхіт ущух, 

Між краплями тиша снує, ніби щур, 

І ділом займається День...

І ми, обійнявшись, ідем, 

Із Нічкою День промайнулого літа, 

По нотному стану (у стані...))) умитись

У змістофінальній росі

Останньою краплею... "Сі".

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 16.10.2020 05:32  Тетяна Чорновіл => © 

Ця поезія звучить на якомусь підсвідомому рівні. Ви неперевершені в інтимній ліриці!

 28.08.2020 08:41  Анатолій Костенюк => © 

Гармонійне поєднання кохання, природи та музики. Дуже мелодійно, як соната, чи ноктюрн. Витончено заримовано.