31.08.2020 00:01
для всіх
72
    
  2 | 2  
 © Добродій Ольга Іванівна

Повертає осінь...

З вікна вже видно – повертає осінь,  

Додому йде з запилених шляхів… 

Ховається в останньому покосі,  

У вирій кличе молодих птахів. 

 


Смакує на баштані кавунами – 

Стікає сік, дурманячи бджолу. 

З вікна вже видно- осінь йде стежками – 

Потрісканими, зсохлими, в пилу… 

 



Жовтіє вишня… Опадає листя… 

Зчорнілі зажурилися вишні… 

Минає літо в ритмі падолиста… 

А я не набулася ще в весні… 

 



Дивлюсь з вікна – іде до хати осінь… 

В порозі стала...втомлена… шляхи… 

І вже у мами посивіли коси… 

І на обійсті внуки-дітлахи… 

 



Спинюсь натішитись – ще день, іще пів ночі! 

Ще коси бабиного літа не летять! 

Погляну в доньки, мами очі – 

Підемо разом осінь зустрічать! 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 31.08.2020 08:56  Каранда Галина => © 

Дуже гарно! Ніжно, сумно, але з надією.