Ворощак Володимир Орестович «Без меж»
Ніч для нас не має кордонів.
День для нас не має меж.
Ми заручники власних законів,
З кам’яних утікаємо веж.
Ми невільники всіх забобонів.
І самотність шукаємо теж.
В нас немає обмеження волі,
Але й вільними нас не назвеш.
При стрибку ми зависли в польоті.
І банальність замінює треш.
По коліна ми вгрузли в болоті
Й п’ємо жадібно відчаю фреш.
Та колись ми відкриємо очі
І в ефір, врешті, вийдемо теж.
Запитають – чого ми ще хочемо?
А ми скажемо: "Жити без меж!"
м. Конотоп, 18.12.2018
Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше
Візьміть участь в обговоренні
| 02.10.2020 20:52 © ... => Каранда Галина |
Дякую! Так і є - якщо ми не перестанемо думати що про нас подумають інші чи коли будуть в нас відгукуватися забобонні фрази, що в свою чергу теж є цими бар`єрами, досягти успіху буде неможливо... І дякую за прикріплений вірш) |
| 02.10.2020 18:16 Каранда Галина => © |
Чудовий вірш. Так і є. В кожного з нас в голові свої психологічні бар`єри. |
