Без меж
з рубрики / циклу «Подорож моєю душею»
Ніч для нас не має кордонів.
День для нас не має меж.
Ми заручники власних законів,
З кам’яних утікаємо веж.
Ми невільники всіх забобонів.
І самотність шукаємо теж.
В нас немає обмеження волі,
Але й вільними нас не назвеш.
При стрибку ми зависли в польоті.
І банальність замінює треш.
По коліна ми вгрузли в болоті
Й п’ємо жадібно відчаю фреш.
Та колись ми відкриємо очі
І в ефір, врешті, вийдемо теж.
Запитають – чого ми ще хочемо?
А ми скажемо: "Жити без меж!"
м. Конотоп, 18.12.2018