Осіння фантазія
Сховалось сонце за пазухою осені,
Відігріває пташок і моє серце…
В садку дерева стали простоволосими,
Вмиваються крізь хмари діряве відерце…
Гуляє вітер – гульвіса – шукаючи,
Який би ще листочок зірвати-скинути…
Гуляю з вітром, ідем, співаючи,
А так хотіла б тебе зустрінути.
Летить бабине літо, мої дні зачепило…
І несе у вирій, біжу повернути…
Один впав у траву– аж задзвеніло –
Чи розбився, чи пісню роси так чути?
З димарів іде дим – хтось гріється біля печі,
Не знайшовши за пазухою осені місця.
Я розпалюю грубку теж, до речі,
Якщо змерз, приходь, будем разом гріться.
