17.10.2020 11:30
for all
11 views
    
rating 5 | 3 usr.
 © Добродій Ольга Іванівна

Дощить...

Замерз осінній день, закутався у хмари, 

Угору потекли струмки із димарів.

З туману розбрелись по берегах отари, 

Осінні холоди – зарібок шинкарів.


І дощ іде, січе, морОсить і полоще, 

Купає голий сад і сипле на ріллю…

Немов всього себе віддати землі хоче, 

До крапельки всього, баз страху і жалю.


І байдуже на те, що мерзнуть голі віти, 

Що топиться земля у жертві дощовій.

Віддатися комусь не значить ще - любити.

Як справді полюбив, піти вчасно зумій.


Кленові килими намокли під ногами, 

Погода для книжок, глінтвейну і розмов.

Пишу для Вас вірші, годую Вас віршами, 

Бо осінь – час віршів про дощ і про любов.

Публікації: Добродій Ольга Іванівна

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 19.10.2020 20:14  Каранда Галина => © 

останні рядки посміхнули)
так воно і є. а ще - час віршів про спогади і підсумки.