Самоцвіти

Дитяча добра казка про важливе

Вранці біля золотої річки,

Де розцвіли квіти запашні,

Старий гном у синіх черевичках

Під вербою враз зустрівсь мені.

Він мав тисячами самоцвіти,

Та лише тому їх дарував,

Хто – старі, дорослі, а чи й діти, -

Хто його завдання розв`язав.

Гномик сів між різнобарвних квітів

І такі слова сказав мені:

«Подаруй мені таке, що в світі

Більше коштує, ніж самоцвіти всі.»

«Знаю я – любов, добро і ласка,

Та я їх не можу принести.

Тому ось, візьми в мій дар, будь ласка,

Білу айстру в крапельках роси.»

Гномик посміхнувся і промовив :

«Так, дівчатко, звісно, ти права.

Адже самоцвіти, гроші – мертві,

А ця квітка - гарна і жива.

Я тобі дарую самоцвіти,

Та вони - не мертві камінці!»

І гном зник, рукою ледь провівши

По зеленій запашній траві.

Люди кажуть: ясні роси грають

В буйноцвітті ніжних, тихих трав.

Знаю я: то самоцвіти сяють,

Що мені мій гном подарував.