27.06.2009 00:00
-
566
    
  2 | 2  
 © Яніка Терещенко

Ти зможеш!

Ти зможеш змінити 

Своє життя

Ти зможеш любити 

Краще, ніж я. 

Ти будеш радіти 

Кожній хвилині, 

У мрії летіти 

Яскраво-щасливі. 


Ти будеш всміхатися 

І довіряти. 

І не боятися 

Більше пізнати. 

Ти зможеш дістатися 

Істини й правди, 

І не ховатися 

У мільярдах. 


Ти будеш незмінним, 

Одним і єдиним, 

У часі нетлінним 

Світовим Цілим. 


Ти зможеш пізнати 

Давно незбагненне, 

У людства відняти 

Нещире, таємне. 

Будеш ти розбирати 

На дрібні частини 

Те, чого не сприйняти 

Звичайній людині. 


Іншим душу осяєш, 

Як собі допоможеш. 

І якщо забажаєш 

Світити, - Ти зможеш! 



06.03.2008

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 29.06.2009 23:29   

Яніка вибачте за дискусію у вас у віршах..
Міша, тут я не правий щодо попереднього коментаря, визнаю - не так зрозумів...
Думаю сеперечки не потрібні тут.. Побажання - від серця..

 29.06.2009 23:14  © ... 

Вірш написано від імені мого покійного дідуся, який теоретично мін би мені побажати те, що виражено у творі.

 29.06.2009 23:08  Міша Ворон 

вірно розумій текст написаного , де ти вичитав про 16-17ти річне кохання , а про хлопчиське я краще промовчу...

 29.06.2009 22:37   

Міша, цікаво)) Пушкін, Лєрмонтов теж писали про 16-17ти річне?? Діло в тім, що любов (а вона у вірші є) це і є прорив у дитинство. Не дивно, коли говорять: "Влюбився (закохався) як хлопчисько..." - чи навпаки про дівчат;)

 29.06.2009 22:21  © ... 

Якщо не бажаєте чогось бачити, вас ніхто не тримає за очі перед монітором.

 29.06.2009 16:03  Міша Ворон 

ти не вважаєш, що такі вірші це пережиток минулого. Це рівень поетів 17-18 ст. і все це ми давно бачили. Якщо ти не встигаєш за часом, не вносиш щось нове, сучасне, то навіщо тоді все це ?