Казкова ода мухомору
з рубрики / циклу «ДИТЯЧА ПОЕЗІЯ»
Коли до лісу для розради
Ви по гриби помандрували,
Котрі з них можна в кошик брати,
Напевне в когось узнавали.
Ген маслюки, опеньки, білі,
Лисички чи грузді в яругах…
А то які – розчервонілі,
В крапчастих гарних капелюхах?
Це ж мухомори! Звідусюди
Їх видно! Тільки й жарту ради
Через багатий вміст отрути
У кошик їх не треба брати.
Але й збивати чи топтати
Теж не спішіть бездумним махом
Те, що рятунком може стати
Звіркам, пташинам і комахам.
Лисиці, миші, лосі, кози,
Всі ті, хто в лісі животіє,
Вигоюють недругів стоси,
Бо мухомор, як ліки діє.
Тварин від миші до сороки,
Ще й слимаків та мошку різну
Рятує від хвороб мороки,
Тамує голод в осінь пізню.
Якщо замучить сон голодний
Чи біль у шлунку недоречний,
Злікує мухомор самотній
Або ж ошатний гурт аптечний.
Красуються яскраво, часто
Між їстівних грибів усюди
Аптеку лісову крапчасту
Не руште, коли змога буде.
