08.12.2020 14:54
for all
23 views
    
rating 5 | 3 usr.
 © Ольга Шнуренко

Швидкоплинність життя

Минають дні, біжать швидким алюром,  

І час летить, неначе птаха, в даль,  

Накрила землю ніч м’яким велюром,  

Приспала знов осінню пастораль… 


Ця темінь не лякає, бо я вдома,  

Так затишно й безпечно тут мені,  

Лиш тільки серце, в ритмі метронома,  

Розбурхує неспокій вглибині… 



м. Київ, 

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 15.12.2020 09:40  © ... => Надія Крайнюк 

Раніше я жила, як білка в колесі, а зараз - пасивний спостерігач. Багато думаю, аналізую, і перемотую минуле життя, як кіноплівку... 

 15.12.2020 09:29  © ... => Тетяна Чорновіл 

Так, Таню, Ви маєте рацію, як завжди, стосовно затишку у домі...

 10.12.2020 06:21  Тетяна Чорновіл => © 

Чудовий вірш, теплий і затишний! Відчуття що ми вдома дорогого варте. А час хай собі летить... 

 08.12.2020 15:52  Надія Крайнюк => © 

Швидкоплинність життя — тема, яка хвилює майже кожного з нас. Написано бездоганно і красиво. Дякую. Бажаю подальших успіхів у написанні творів.