Крижанію в безнадії
з рубрики / циклу «А в сердце музыка стихов»
Після теплих днів осінніх знов мороз і хуртовина,
замість ніжних слів жасминних, я почула вирок – Винна!»
Не врятує покаяння – вже не вперше розіп’ята!
Прощення, як подаяння – уявив себе Пілатом?
Зранена душа поета, мовчки на хресті страждає,
знов засніжені верета вітер вранці застеляє…
Крижанію в безнадії, як протест, моє мовчання,
на поталу лицедіїв віддаю слова зізнання…
#Ольга_Шнуренко
м. Київ,
