13.12.2020 00:59
for all
23 views
    
rating 5 | 3 usr.
 © Ольга Шнуренко

Крижанію в безнадії

Після теплих днів осінніх знов мороз і хуртовина,  

замість ніжних слів жасминних, я почула вирок – Винна!» 

Не врятує покаяння – вже не вперше розіп’ята! 

Прощення, як подаяння – уявив себе Пілатом? 


Зранена душа поета, мовчки на хресті страждає,  

знов засніжені верета вітер вранці застеляє… 

Крижанію в безнадії, як протест, моє мовчання,  

на поталу лицедіїв віддаю слова зізнання… 


#Ольга_Шнуренко 



м. Київ, 

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 15.12.2020 18:26  Каранда Галина => © 

:))) 

 15.12.2020 15:54  © ... => Каранда Галина 

Тепер, Галю, все ясно. Головне, що я НЕ винна))) 

 15.12.2020 10:40  Каранда Галина => © 

"я почула вирок – Винна!»

+

"Крижанію в безнадії"

=

Моя реакція)))


Я думаю, що ви нікому нічого не винні, і не хочу, щоб ви крижаніли))

 15.12.2020 09:36  © ... => Каранда Галина 

Галю, або я не зрозуміла ваш коментар, або Ви побачили у вірші те, про що я не писала... 

 15.12.2020 09:32  © ... => Тетяна Чорновіл 

Цей вірш написаний кілька років тому, тобто зараз криги немає у моїй душі. Не дивлячись на всі випробування, ще є трішки сонечка і позитиву у мені... 

 15.12.2020 05:34  Тетяна Чорновіл => © 

Вірш красивий, хоч і про сумні почуття та події. Крига має здатність танути, і не обов"язково в природі, але й у серці чи засмученій душі! Все буде добре! 

 13.12.2020 09:52  Каранда Галина => © 

В цьому світі ніхто нікому нічого не винен... не крижанійте!)