14.12.2020 13:35
for all
22 views
    
rating 5 | 1 usr.
 © Лана Цвіт

Ілюзії

Ілюзії

Живу в ілюзії світанку 

та не світає, лиш темніє. 

І новий день мене, як бранку,  

надією вкотре леліє. 


Живу в ілюзії любові,  

на жаль, її навколо мало. 

Світ топиться у морі крові,  

то ж місця їй в серцях не стало. 


Живу в ілюзії страждання,  

яке би мало світ здобріти. 

Та лиш суцільні виправдання,  

так можем скоро і здичіти. 


Живем ілюзіями разом 

та й не живем, а співіснуєм,  

примарним йдем дороговказом 

чи, може, з себе вже глузуєм? 



Львів, 11.12.2020

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 21.12.2020 14:43  © ... => Ольга Шнуренко 

Не люблю жити ілюзіями. 

 21.12.2020 14:43  © ... => Тетяна Чорновіл 

Дякую вам! 

 15.12.2020 13:18  © ... => Ольга Шнуренко 

Так, і безпечно, і небезпечно. Дякую. 

 15.12.2020 13:16  © ... => Тетяна Чорновіл 

 дякую

 15.12.2020 10:13  Ольга Шнуренко => © 

Звичайно, у світі ілюзій - безпечно і затишно, це єдиний спосіб втекти від жорстокої реальності.. 

 15.12.2020 05:22  Тетяна Чорновіл => © 

Чудовий філософський вірш з такими непростими запитаннями і пошуком відповідей. Будемо надіятись і вірити, що дорогі для нас ілюзії стануть добрими щасливими реаліями в житті!