Не сумуй
з рубрики / циклу «Лірика кохання»
За вікном сніговій замітає сліди чоловічі,
І згасають в душі почуття, відлітають у вічність…
Не шукай, не гукай, не кричи - він тебе не почує,
Не випрошуй, як милість, кохання, яке жебракує…
Зупинись, я прошу, зрозумій – він не твій апріорі,
Знають істину цю навіть зорі в космічнім просторі…
Не пиши, не римуй, не складай у вервечки слова,
Не жалій, не сумуй, що зустрінеш це свято сама…
#Ольга_Шнуренко
м. Київ,