14.01.2021 00:39
for all
27 views
    
rating 5 | 1 usr.
 © Ольга Шнуренко

Не клич мене і не проси

із циклу «Грибіана», відгомін на вірш

"А ти в мені будь ласка не минай"

автор - #Олександр Гриб


Минуло все, душа моя мовчить,

Не клич мене самотніми ночами,

Я вже не зможу так тебе любить -

Велика порожнеча поміж нами…

Все обірвалося в мені за мить,

На небо глянула і враз прозріла,

Що окрім тебе, в світі є блакить -

Яскраве сонце знов мене зігріло…

Не там шукала почуття й тепло,

Дарма, що біль стискає мої груди,

Мені, гадаю, навіть повезло,

Що вже немає у очах полуди…

Тепер ти вільний, іншу пошукай,

Літай, де хочеш в небі без зупинки,

Але мою оселю оминай,

І не просися навіть на хвилинку…

Я сильна духом, все перетерплю,

Хоч ти і був коханим чоловіком,

Твоє зізнання - «Більше не люблю»

Я не прощу, повір, тобі до віку…

Я розрізняю - де межа, де край,

Нізащо не стрибну сама в безодню,

Я краще полечу за небокрай,

Знайду там ласку і любов Господню…


#Ольга_Шнуренко



А ТИ В МЕНІ, БУДЬ ЛАСКА, НЕ МИНАЙ

#Олександр_Гриб


І вітер вщух, і більше не дощить,

І ніч іде провулками пустими -

Цей світ для тебе просто сіра мить,

В твоїх світах нещадно правлять зими.

Атлантам вже несила це нести,

І з кожним вдихом в грудях менше сили,

Побудь зі мною трошечки на «Ти»,

Розправ мої понівечені крила…

А ти в мені, будь ласка, не минай,

Твій біль піде із грозами під вечір

Останній крок і ти стаєш на край –

Таких, як ти, спиняти небезпечно…



м. Київ, 

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись