17.02.2014 01:27
для всіх
532
    
  3 | 3  
 © Лідія Вєтрова

Ти мене малював

Сплетіннями фарб, що тобі дарували сни

Осіннім дощем і холодним зимовим вітром

Ти мене малював, додавши відтінки весни

І того тепла, що так щедро дарує літо


Ароматом пісень, що линуть із приймача

Грою рим у віршах, мої малював портерти

Я з`явлюсь наяву, якщо прийде для цього час

Незнайомка зі снів, одягнена в стилі ретро


Віддам тобі все, бери мене до останку

І сонячні дні, і зоряні яснії ночі

Недоспані вдвох, зустрічати будем світанки

Портрет той зі снів, раптом стане уже пророчим

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 17.02.2014 12:50  Олена Вишневська 

ВІтаю Вас на порталі!
Чудова поезія, пронизана ніжністю, трепетними почуттями і чеканням! Дуже сподобалося!
Нехай сни стануть реальними!

 17.02.2014 09:41  Деркач Олександр 

Цікаво

 16.02.2014 22:45  Мальва СВІТАНКОВА 

Ніжно. Чуттєво.

 16.02.2014 19:04  Ганна Коназюк 

Фарби поезії різнобарвні, тому портрет мальовничий!)) Чудово!