Без коректур
Зіграла себе... сьогодні... немов учора...
Так щиро-фальшиво, мов руки мороз "пече",
Лишила по сОбі зморену тіні потвору,
Накинувши завтрашню роль на згодливе плече...
...З декорацій - лиш вітер розгойдує струни оспалі,
Стовпи із пліток і стежки із натоптаних фраз...
Ні овацій, ні згадки дрібної в спустошеній залі...
ЗнівЕчене "Браво!" думками гульвіс напоказ.
...І зіграно ніби на совість... до крапки... до коми...
Лиш присмак терпкий, і долоні німі у ґав...
Бо програла... і час... і себе... й насолоду від втоми,
І власної ж ролі сюжет згубно в ноги впав.
...Ніч холодна... холодний спогад... холодна думка...
Світла промінь пробив пітьми безпорадний мур,
Час завмер на пів кроці до себе, і з "криком" Мунка
Повернула себе... без сценаріїв... без коректур.
м. Київ, 19.12.2020 р.
