Зумій
Зумій не перейти межу
життя тонкого вістря,
здолати шлях до рубежу,
спиняючись лиш за ковтком повітря.
І не потрібно душу вперто
занадто світу оголяти,
туди плюють, коли відверто,
готовий будь за це прощати.
Тримай нагими лиш думки,
кому цікаво, ті спитають,
шукай свої буття рядки,
які найкраще тебе знають.
Зумій відчути тонку грань
життя і гостре його вістря,
і цінувати без вагань,
що було -до і стало -після.
Навчися чути смак життя,
тримати час в обіймах і без страху,
до світу не згубити співчуття
і не зійти зі свого шляху.
Львів, 17.01.2021
