31.01.2021 03:08
for all
26 views
    
rating 5 | 1 usr.
 © Борис Костинський

О москаликах

О москаликах

У них в глазах депрессняк 

и угрюмость на лицах. 

Они всегда и во всём 

винят заграницу. 

Уж сотни лет подневольны 

и неумелы. 

Своим вождям предаются 

душою и телом. 

Так-то вроде добрЫ 

и отзывчивы даже. 

Но только вякнешь им правду,  

сходу стукают страже. 

Словно дети наивны - 

лишь лентяй не обманет! 

Верить в чудо и сказку 

их до одури тянет. 

Меж сумОй и тюрьмой. 

Меж плахой и плёткой... 

В горе пьют. В радость тоже 

заливаются водкой. 

Выбирают душой,  

ведь душа там - прозрачна. 

Вы узнали их?.. Браво! 

Не вы! Однозначно! 


05.12.11г. 

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 06.02.2021 06:54  Тетяна Чорновіл => © 

Довго ще нам виповзати з цього багна. Та виповзати треба!

 31.01.2021 05:44  © ... => Тетяна Чорновіл 

У зв`язку з Вашою, пані Тетяна, реплікою, я згадав початок січня 1992-го року. В Україні тільки-но пройшов Всеукраїнський референдум з питання незалежності. Був вечір, я йшов з остерського гастроному, де купив хліба та щось ще і по дорозі додому зустрів Миколу Холодного - доволі відомого українського поета-шістдесятника, який просував мої вірші на районному рівні. Привіталися і я поздоровив пана Миколу з історичною подією - остаточним набуттям Україною незалежності від Москви.

- Поздоровляю вас, Миколо Кос...

 31.01.2021 04:53  Тетяна Чорновіл => © 

Точніше не скажеш. І що мене дивує! Любителі мокшанських боліт в любий момент можуть туди виїхати, в Ростов чи десь далі... Так ніж, хочуть, щоб мокшанські духовні болота були в Україні, захлинули їх тупорилих, ще й нас разом з ними ((