Я пам`ятаю вечір неймовірний,
і дух Різдвяний,
у дивних візерунках білий іній
незрівнянний,
замети снігу, схожі на кургани,
усюди тихо,
зоріли в небі вічні каравани,
заснуло лихо...
Ти цілував мої вуста медові,
ми захмеліли,
світились щастям очі волошкові,
ніяковіли,
співали хором стоголосим душі
у суголоссі,
сховалися удвох від світу в мушлі
у високості…
#Ольга_Шнуренко
м. Київ,
