08.02.2021 21:17
for all
18 views
    
rating - | no usr.
 © Добродій Ольга Іванівна

Ти знову йдеш...

Ти знову йдеш... приходять зимні ночі... 

Святе порожнім не буває - знаєш сам... 

Душа до відстаней звикає неохоче... 

Печеться на дорогу круасан... 

 



В заплічнику чекають документи,  

До них складу молитву в добру путь. 

Злегка обіймеш - зайві сантименти... 

Вертаються туди, де завжди ждуть... 

 



Завія-подруга дороги замітає. 

Блаженна, думає, що в силі зупинить. 

Моя душа уже в таксі сідає: 

Нема душі - то й серце не болить. 

 



І знов живем на відстані WhatsAppa 

В добу живих комп`ютерних мереж,  

Побачить зможу... як би обійняти... 

І приголубити тебе не зможу теж... 

 



Минають дні, в чеканні, наче роки... 

Моя душа вертає на поріг - 

Лунають в коридорі рідні кроки - 

І сніг розлуки струшує із ніг. 









 




 


 

 

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 12.02.2021 15:16  ВІКТОР НАСИПАНИЙ => © 

Сумно...але таке життя.