Ангели з пробитими грудьми...
Пройшли роки… Чи втамували горе?
Загас вогонь, розсіялись дими…
У пам’яті лишились барикади-гори
І ангели з пробитими грудьми…
Ми все воюєм… барикади з вулиць
Давно знесли, розчистили шляхи…
Забулось добре… і лихе забулось…
І снайпери покинули дахи…
Зима цьогоріч білим покривалом,
Накрила цвинтарі – нехай герої сплять…
А ми чекаємо, як і тоді чекали,
Щоб хтось звільнив від легкодухості проклять.
Пора, сусіде, стати за сусіда!
Свобода є між вільними людьми!
Разом зумієм – доживем до літа!
За нами ангели з пробитими грудьми!
