Казка про Сніжницю
Зутрілася якóсь Сніговійнùця
із справжнім красенем Завíєм,
вильнула стегнами Снігокрутниúця,
а фліртувати ми, дівчата, вмієм.
У танці закрутилася Пургóю,
дмухнýла снігом Хурделúця,
завила сильною Хугóю
кокетка наша Метелúця.
Завій надувся теж Бурàном,
закочугурив все Хизóю.
Не виглядать ж йому бараном
перед красунею такою?
Так одружились: молодиця
із несерйозним Хуговíєм,
зраділа, що - Заметільниця
за мужем своїм Заметілем.
Та не шкодує муж Сніжницю,
все називає : Чвáра, Ю`га,
сподобав іншу молодицю
і кличе ніжно - моя Хуга.
Сніжниця довго не журилась
і Завірюхою себе струхнула,
й до Віхала-обранця притулилась,
Завійя несерйозного забула.
*** ***
Мораль в історії геть нескладна:
не кожна жінка - Вітрянúця!
Коли ж Завій підніме високо хвоста,
то жде його серйозна Фурделúця!
Львів, 09.02.2021
