26.02.2021 11:04
for all
9 views
    
rating 5 | 2 usr.
 © Ем Скитаній

Twenti-two...

Twenti-two...

на дощ у зиму...

кілька рядків присвяти закінченню зими...

1.

незчисленні краплі дощу розсікають цей день

окликом крику пронизують землю


2.

туман закреслений пунктирами крапель

за завіски сховано обрій


3.

потоки жалю спадають у водоймище втрат

і мріється небо у забутті


4.

- ...розкажи мені казку... - голос лунає відлунням

вибухом в тиші прозріння


5.

нечутно торкаються віти небес

занурені в чорний в руйнаціях схований обрій


6.

крізь пунктири дощу навперехрест із трасами куль

шлях руйнацій...не чумацький...не до життя


7.

розстріляне сонце падає в обрій

тоне в червоній багнюці шляху


8.

а ми по колу крокуємо стопчуєм тирсу арени

у з балабончиками ковпаках


9.

ми прийшли переможцями перемагати

між хрестами із крапель дощу і влучно стріляних куль


10.

поламаними парасольками крони дерев

зникають у відстанях на шляху за край неба омани


11.

тримають дерева хмари небес

крізь безлисті їх крони втрачалося небо

Публікації: Ем Скитаній

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 01.03.2021 07:52  Тетяна Чорновіл => © 

дивовижна суть прозріння під парасольками дерев