Twenti-two...
на дощ у зиму...
1.
незчисленні краплі дощу розсікають цей день
окликом крику пронизують землю
2.
туман закреслений пунктирами крапель
за завіски сховано обрій
3.
потоки жалю спадають у водоймище втрат
і мріється небо у забутті
4.
- ...розкажи мені казку... - голос лунає відлунням
вибухом в тиші прозріння
5.
нечутно торкаються віти небес
занурені в чорний в руйнаціях схований обрій
6.
крізь пунктири дощу навперехрест із трасами куль
шлях руйнацій...не чумацький...не до життя
7.
розстріляне сонце падає в обрій
тоне в червоній багнюці шляху
8.
а ми по колу крокуємо стопчуєм тирсу арени
у з балабончиками ковпаках
9.
ми прийшли переможцями перемагати
між хрестами із крапель дощу і влучно стріляних куль
10.
поламаними парасольками крони дерев
зникають у відстанях на шляху за край неба омани
11.
тримають дерева хмари небес
крізь безлисті їх крони втрачалося небо
