03.03.2021 08:30
© Ольга Шнуренко
Можливо знову оживу і я
з рубрики / циклу «Присвячення»
Для мене нині дім мій, ніби мушля,
де равликом ховається душа,
я примхам тіла підкорятись мушу,
відверта й щира - тільки у віршах…
Мені комфортно в капцях і піжамі,
радію тиші, як мале дитя,
мене минають бурі і цунамі,
турбує тільки ритм серцебиття…
Раніш були яскравими світанки,
в палких обіймах шаленіла кров,
і сонце зазирало у фіранки,
і спів пташиний линув із дібров…
Розтане скоро сніг, весна воскресне,
можливо знову оживу і я,
нарешті і душевне, і тілесне
з’єднає обопільне почуття…
#Ольга_Шнуренко
м. Київ,
