А серце щастя просить

За річкою зелені мріють береги,

І віє свіжістю весняної води,

Дзвінким веселим співом повняться гаї,

Біжать до річки прудконогі ручаї…

І вітер дух тепла з полів приносить,

У ньому аромати медоносів,

Весна в душі, і серце щастя просить,

Та спогади сумні гірчать ще й досі…

Привітне сонце зігріває первоцвіт,

Доріжки у саду твій пам’ятають слід,

І пам`ять не дає забути почуття -

Ти був моїм палким коханням і життям…

Люблю чи не люблю тебе ще й досі?

Мовчить мій розум, серце щастя просить,

Тому я часто плачу і сумую,

Слова мінорні у віршах римую...

Мені так гірко - змарнувала кращі дні,

Не знаю навіть, чи радію я весні,

Чи зможу бути знов щаслива як тоді,

Коли освідчився в коханні ти мені...

#Ольга_Шнуренко

м. Київ,