13.03.2021 12:20
© Світлана Холодна
Ми-епоха
з рубрики / циклу «Про любов...»
Колись мені місця не буде на цілій Планеті-
Стомлена Доля погасить життя,
Що вирувало в секунд круговерті-
всесвіт спочине на моїх плечах.
Колись мене більше не буде
ні згадки, ні болю
На атоми наші світи-
В висках стугонітиме хто я?
де ти?
Колись, лише спогад їдкий
проникатиме в серце
/до болю відвертий терпкий /,
А десь у комірці пилом покриті
Клапті колишніх крил.
Колись мене зовсім не буде, ніде і ніколи,
А ти у своїй самоті
Захочеш кричати,
натомість-
ледь чутно шепочеш я є,
я все ще твій...
Сьогодні ще є нам тут місце,
на нашій Планеті,
І серце одне на двох
Подихом теплим зігріті долоні
Сьогодні ми- ціла епоха...
Ми-епоха/Світлана Холодна/12.03.2021
Полтава, 12.03.2021