Якобчук Павло Посвята батькові
Триває пошук сенсів.
В чому суть?
Заховане в минулому майбутнє,
Нова епоха.
Знову самобутнє - роздуті та надумані ідеї...
Болить душа, як батькові колись,
Як буде потім, що чека нащадків?
Нещадна дійсність, мов ножем по склу…
Дорога в вічність, що з народження почата.
м. Рівне, 20.08.2014
22.10.2014 15:14 Георгій Грищенко => © |
 Мені дуже сподобався цей Ваш вірш. Натхнення Вам. |
21.08.2014 21:10 Панін Олександр Мико... => © |
 Гарна поезія, глибока. |
21.08.2014 21:04 Світлана Рачинська => © |
 дуже гарна мелодія - тривожна і хвилююча, як і поезія. |
21.08.2014 11:40 Тетяна Чорновіл => © |
 Чудова поезія! |
21.08.2014 10:58 Олена Вишневська => © |
 ніколи не знаємо, що краще і як правильніше, і чим відгукнеться наше минуле в майбутньому наступних поколінь... |
21.08.2014 10:48 Ігор Рубцов => © |
 Скоро вже другий місяць, як мої нащадки вчаться обходитись без нашої допомоги. Що ми встигли вкласти, тим вони і живуть. Оце наша найперша тривога, щоб встигнути навчити, доки ми ще разом. |
21.08.2014 08:10 Тадм => © |
 Гарно, Паш. Приємно, що так відгукнулось |
21.08.2014 01:29 Ганна Коназюк => © |
 Глибока суть... Написано вдало, а про інше - не мені судити... |
20.08.2014 23:48 Світлана Рачинська => © |
Щось особисте... Глибокі пошуки... |