Твори, Поете
Поете, кажуть, маєш бути ти голодний,
аби з душі полилися слова?
Лиш бідний світу завше будеш годний?
Посмертно лиш поезія твоя жива?
Поете, не чекай на славу, що мінлива,
хай з пантелику не збивають балачки.
Віддайся Музі, що така примхлива:
пиши та мрій, і з мріями пиши.
Твори, Поете, і рясній осяйними віршами,
щоб запалили вогник не в одній душі.
Лиш голод не гамуй чужими мідяками
і читачів не зрадь своїх, не зрадь і сам собі.
Львів, 21.03.2021
