Розмова
Розмовляли хмари між собою:
"Стогне чом земля журбою?".
Вислали цілющий вітер,
щоб з землі всі сльози витер.
Дивувалось небо людям:
"Чом живете словоблуддям?"
І зіслало вниз розруху,
щоб від слова йшли до руху.
Рятувало небо землю:
сонце слало там, де темно.
Там, де твердо, пух стелило,
співчуттям людей цілило.
Дивувалась земля небу:
"Це ж любові скільки треба?
Благами людей обняти,
дяки з того не діждати".
Розмовляло небо із землею:
"Буть не хочу я суддею,
бо любов і камінь точить,
зцілить все, що кровоточить".
Львів, 15.08.2020
