24.01.2021 12:36
18+
166
    
  4 | 4  
 © Надія Крайнюк

Відверта розмова

Відверта розмова

За тебе дуже переймаюсь.

В очах надію я ловлю.

Давно про те, що любиш, знаю.

А я… Пробач, я не люблю…



Твоєю долею не буду,

Даремно квіти не даруй.

Мене осудять, знаю, люди…

Зірки зійшлись так. Не сумуй.



Бузок, шкодуючи, схилився,

Твого торкаючись плеча,

Й шепоче: «Нумо, не журися,

Не сердься! Ще горить свіча!»



— Красивий, добрий і спокійний.

Весь час нашіптував: «Люблю!»

Мені ж здалось все безнадійним:

Тебе й себе я погублю.



Тобі нелегко зараз, певно,

З глибоким, чистим почуттям.

Все ж залишайся ти душевним,

Щасливим буде хай життя!



03. 01. 2021 рік

Картинка з інтернету


Переклад власного вірша з російської мови на українську




Смт Шевченкове, 03. 01. 2021 рік

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 25.01.2021 13:49  Серго Сокольник => © 

Життєво...

 25.01.2021 05:54  Тетяна Чорновіл => © 

Буває, непросто сказати правду закоханій людині. Але так найчесніше. Ваш вірш щирий і душевний. Натхнення Вам і надалі!

 24.01.2021 13:08  Панін Олександр Мико... => © 

Душевно,
Зболено
І як же кохає,
Попри все!