08.04.2021 09:53
for all
17 views
    
rating - | no usr.
 © Ольга Шнуренко

Дощить

Дощить надворі, чи в душі – не розумію…

Я знаю, хто цей смуток знов мені навіяв...

Навіщо я йому відкрила знову двері?

Хай краще б залишався віршем на папері!


Весна п’янка дурманом душу напоїла,

Надія в серці знову сонцем зазоріла,

Та раптом звинувачення, неначе злива,

Мене просякли наскрізь злісним негативом…


Тепер між нами знову мури мармурові,

Знайду собі розраду в поетичнім слові,

Я вмію швидко забувати і прощати,

І свою душу від образи очищати…


#Ольга_Шнуренко



м. Київ, 

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись