Так дощить
Так дощить у душі і крилом божевілля
Ніч торкається знову заплаканих вій…
То не біль, не печаль, то від щастя похмілля:
Діаграма життя різко вниз по кривій….
Так дощить… По краплині гіркого намиста…
Очі карі ховає розмита вуаль.
То не сльози рікою – а тінь падолисту,
То між нами розлуки тонка вертикаль…
Так дощить… Ніби плачу не я… Тільки грози
За віконною рамою схлипують в такт…
Тук-тук… Серце моє, що за мокрі прогнози?
Не хвилюйся, це просто звичайний антракт…
08березня 2014 р.