Марево весни
з рубрики / циклу «Поетичні акварелі»
Розчарована і схвильована,
не заквітчана й трішки сумна,
сонця сяйвом не зацілована,
гірко плаче дощами весна…
Не захищена і оголена,
пригортає до тіла бруньки,
квітня холодом невдоволена,
опустила додолу гілки…
Лиш ночами їй сниться марево -
як парфумить в саду вишень цвіт,
і сліпуче сонце між хмарами
зігріває теплом білий Світ...
#Ольга_Шнуренко
м. Київ,