Лелій та рятуй
Світає день новий. Чарує небом ранок.
Роззявив рота місяця тонкий серпанок.
А зорі позаплющували свої очі,
втомилися ясніти нам щоночі.
Палає день. Яскраво позіхнуло сонце.
За обрієм відкрилося тепла віконце.
Ліниво хмари сновигають в гущі неба,
не виспались, а прокидатися вже треба.
Зоря розправила шовкові крила
і над землею блиснули легкі
її вітрила.
Пташиним співом злинуло довкілля -
для нас, гостей землі, розкинулось привілля.
Хто зрячий, хай красу едему цю уздріє
й дива, душа якими живиться, радіє.
Хто чує, хай і серцем світ відчує
й не нищить, лиш леліє та рятує.
Львів, 14.04.2021
